З подивом виявила, що і в наш час загальної поінформованості всіх про все досі залишається чимало жінок, які планують розродження за допомогою кесаревого розтину тільки тому, що вони вважають це безпечнішим способом. Навіть при сприятливому перебігу вагітності, відсутності супутньої патології у майбутньої матусі (наприклад, високий рівень міопії, серйозних серцево-судинних захворювань тощо) – іноді доводиться чути, що робитимемо кесарево, тому що це безпечніше.

Чи це так і наскільки виправдане таке рішення?

Безумовно, якщо кесарево виконується за медичними показаннями, це справді рятує життя матері та дитини.

Кесарів за медичними показаннями.

Існує плановий та екстрений кесарів розтин. Екстрені випадки, коли до операції вдаються вже після початої родової діяльності, у разі будь-яких ускладнень, що несуть загрозу життю матері та дитини – ми не розглядаємо. Зараз йдеться лише про випадки планового кесаревого розтину. Це ситуації, коли пологи через природні фізіологічні шляхи неможливі або несуть у собі серйозну загрозу життю та здоров’ю дитини та матері. Планове кесарево виконують, наприклад, при:

1. абсолютно вузькому тазі,
2. міомі матки, пухлинах яєчників та ін. утвореннях, які можуть ускладнювати вихід дитини з малого тазу,
3. неспроможність рубця на матці,
4. передлежання плаценти та передверменному відшаруванні плаценти.

Це абсолютні свідчення.

Крім того, існує ряд відносних показань:

1. супутні захворювання матері, які не мають відношення до вагітності та пологів (наприклад, міопія високого ступеня, серцево-судинні захворювання, захворювання нервової системи, цукровий діабет, захворювання нервової системи);
2. поперечне і тазове передлежання плода. При цьому поперечне передлежання в наш час практично прирівнюється до абсолютного показання.
3. наполеглива слабкість родової діяльності або її тривала відсутність після злиття вод, за відсутності ефекту медикаментозної допомоги-стимуляції;
4. важкі форми гестозу вагітності – прееклампсія та еклампсія, коли починається та прогресує розлад функції життєво важливих органів (нирок, серцево-судинної системи та мозкової діяльності);
5. гостра гіпоксія плода та великий плід.

Багато відносних показань до кесаревого розтину залишають велике поле для вибору. І вибір повинен у кожному конкретному випадку проводитися індивідуально – з урахуванням усіх порушень з боку матері та дитини, з урахуванням віку та фізичного стану матері, безумовно, велику роль відіграє і кваліфікація лікаря, його досвід та готовність дати можливість дитині народитися самостійно.

На жаль, часто доводиться зустрічати ситуації, коли відносні показання трактують як абсолютні і навіть не передбачають можливості фізіологічних пологів (як, наприклад, це часто буває при тазовому передлежанні).

Ще дивніше, коли штучно притягується ряд свідчень, у яких природні пологи не розглядаються. І сюди ж можна віднести бажання вагітної провести кесарів розтин за відсутності медичних показань до нього (просто тому, що народжувати страшно і боляче і навіщо так довго все це терпіти тощо). І дійсно, деякий час тому була поширена точка зору про те, що кесарево запобігає родовому травматизму, що народжена таким чином дитина не зазнає родового стресу та ін.

Кесарів розтин – не застрахує дитину від травм.

Насправді частота пологових травм при операції кесаревого розтину не нижча, а часом і вища, ніж за природних пологів. Справа в тому, що дитину витягують із матки через досить маленький розріз. Маленький настільки, що голова в нього проходить із значним зусиллям. Це робиться для максимального збереження цілісності та структури матки та мінімізації крововтрати і це, безумовно, виправдано.

Однак часто зустрічаються труднощі ще стадії вилучення голови плода. Далі, коли голова вже звільнена, за неї дбайливо витягують тіло. І в ці моменти шийний відділ хребта зазнає величезних, не зустрічаються ним раніше навантаження у вигляді тракції (витягування), бічних згинань, поворотів.

Все це може призвести до родових травм у вигляді підвивихів, різних зсувів шийних хребців і кісток основи черепа, а це вкрай важливі зони, де дуже компактно розташовуються судини (артерії та вени), проходять нервові шляхи, а також ці зони важливі в регуляції лікворообігу (потилична кістка, атланто-окци).

Крім механічних травм дитина піддається дії наркозу, що робить його апатичною, сонливою і не виявляє інтересу до миру в перші дні після пологів, адже це вкрай важливий період, коли дитина отримує імпринт нового світу.

Як остеопат хочу описати ще один важливий ефект, що має місце при вилученні дитини через розріз на матці. Справа в тому, що при пологах через природні родові шляхи матка сильно скорочується, виганяючи плід, дитина сама штовхається п’ятами від дня матки, а головка дитини проходить через кісткове тазове кільце, обжимається, формується (при нормальній відповідності розмірів тазу та головки) і видавлюється назовні.

Це відбувається мінімум у 2 етапи, не миттєво. При кесаревому плід знаходиться в відносно розслабленої матці, і головка витягується через маленький розріз відразу вся, при цьому в матці створюється вакуумний ефект, який створює додаткову перешкоду повному вилученню дитини за голову. Тому подвійно підвищується ризик травмування шийних хребців і краніовертебрального зчленування (місце, з’єднання голови та шиї).

Остеопати, оглядаючи дитину, приділяють велику увагу перевірці стану шийного відділу, діючи при цьому м’яко і безболісно, ​​не завдаючи додаткових травм і не застосовуючи зовнішньої сили.

І з остеопатичної точки зору, природні пологи є оптимальним шляхом розродження як для дитини, так і для матері і потрібно завжди прагнути цього. Природні пологи – це налагоджений мільйонами років еволюції природний процес переходу з одного стану (плоду в симбіозі з матір’ю) до якісно іншого (самостійного організму, здатного існувати незалежно, самостійно регулювати свої життєво важливі показники).

З точки зору психологів також складно переоцінити внесок природних пологів у розвиток особистості. і він буде винагороджений спілкуванням з мамою.

Саме тому остеопати завжди, коли це можливо, рекомендують народжувати самостійно. Крім того, для профілактики пологового травматизму та підготовки організму вагітної до пологів, вони рекомендують відвідати остеопат ще при вагітності. Про це йтиметься в одній із наступних статей. Ну і звичайно (принаймні, в Європі) кесарятам особливо рекомендовано остеопатичне обстеження на предмет можливих зміщень в шийному відділі хребта, правильності розташування кісток черепа, внутрішніх органів та ін. і чомусь болить голова.

Будьте здорові!

Продовжуючи тему, рекомендуємо прочитати Остеопат для вагітних

© 2013 Усатова Є.В.