Аденоїди у дітей.

Часто гіперплазія аденоїдів і аденоїдит йдуть разом з затримкою або недостатнім ростом верхньої щелепи. Навіть візуально це може бути непомітно (бо часто нижня щелепа відстає ще більш і здається, що верхня-то нормальна), але зубки ростуть скупчено, не з’являється проміжків між молочними зубами, щоб могли вільно рости корінні.
Батьки йдуть до ортодонту щоб вирішити проблему з зубами, але ортодонт направляє до ЛОРа («поки не вилікуєте аденоїди, не можемо нічого зробити») і так по колу.
Остеопат працює і з швами між кістками черепу (які можуть бути «заблокованими», погано рухатися), налагоджує мікроціркуляцію і мікрорухливість в зоні лицевого черепу, що сприяє зникненню набряку і адекватному дренажу носових пазух.
З нашого досвіду, іноді постановка ортодонтичної пластини суттєво допомагає покращити носове дихання: верхня щелепа росте, носові ходи розширюються, дихати стає краще.
Але я б обов’язково робила це разом з остеопатичним лікуванням, бо будь-яка ортодонтична конструкція орієнтована на локальні зміни, і вона жорстко «диктує» напрями куди і як щелепі зростати. На відміну від цього, остеопат лікує не тільки одну щелепу, а й її оточення (кістки, зв’язки, ротове дно, основу черепа і шию). Відповідно, зміни будуть більш глибокі, гармонічні і довгострокові.

Якщо дитина страждає на аденоїди, обов’язково дійдіть з нею до остеопата, не чекайте поки вона «переросте».
Бо може й «переросте», але втратить час, коли могла б вже далі розвиватися. А може і не переросте і придется ставити брекети, робити операцію, і знову ж таки втрачати час.

Чому в одних дітей розвивається аденоїдіт, а у інших – ні?
— Спадкові анатомічні особливості розташування носової мигдалини (аденоїдів)
— Спадково обумовлена форма верхньої щелепи (саме від її росту залежить формування носових ходів)
— Індивідуальні особливості імунної відповіді

Чим поганий аденоїдіт?
— Недорозвиток нижньої щелепи ➡️ проблеми с прикусом, скупчення зубів
— Хронізація інфекцій носоглотки, вух (отити)
— Поганий сон і нічні кошмари (мозку не вистачає кисню, от він і створює страшні картинки)
— Недостатня стимуляція розвитку мозку (саме носове дихання стимулює розвиток лобних долей)
— Утруднене носове дихання викликає венозний застій в нижніх відділах головного мозку і порушенню ликвороциркуляції. Активність мозку знижується (пам’ять, концентрація, здатність навчатися), внаслідок гіпоксії навіть може з’являтися епілептиформна активність.