Краніосакральна терапія — це цілісний підхід у профілактиці та лікуванні багатьох недуг людини.
Краніосакральна терапія є гілкою науково обґрунтованого підходу, відомого як остеопатія.
У процесі роботи краніосакральний терапевт використовує свій головний інструмент — чутливі руки, ґрунтуючись на глибокому знанні анатомії, фізіології та біомеханіки людського організму.
Сама назва «краніо-сакральна терапія» походить від cranium (лат.) – череп та sacrum (лат.) – криж. Ці структури поєднує хребет, всередині якого знаходиться спинний мозок. При цьому головний мозок оточений мозковими оболонками, які далі у вигляді панчохи спускаються на спинний мозок і огортають кожен вихідний спинномозковий нерв (до органів, структур тіла). Мозкові оболонки мають безліч місць прикріплення в порожнині черепа та хребетному каналі, але в деяких місцях вони найбільш сильні, і саме в цих місцях ми маємо можливість спеціальними техніками впливати на стан оболонок мозку, а отже, на мозковий кровообіг та ліквороциркуляцію.
Краніосакральний терапевт обов’язково враховує стан діафрагм тіла: черепна, під’язична, верхня апертура грудної клітки, грудно-черевна діафрагма, діафрагма промежини або тазове дно, і іноді сюди включають деякі додаткові поперечно розташовані структури тіла (як наприклад, склепіння стопи).
Узгоджена робота всіх діафрагм тіла є вкрай важливою для стану здоров’я.
Стан здоров’я для остеопату і краніосакрального терапевта — це здатність організму, тіла до самовідновлення, самозцілення, що відчувається. Працюючи з дисфункціями діафрагм, ми синхронізуємо їх ритми і таким чином сприяємо нормалізації циркуляції рідин у тілі. При дисфункціях тієї чи іншої діафрагми в тілі відмежовуються області з порушеною циркуляцією, застоєм (а там, де застій – змінюється кислотно-основна рівновага у бік ацидозу, закислення, і це сприяє розвитку запалень, новоутворень, зниження місцевого імунітету тощо).
До речі, тверда мозкова оболонка, з якою працює краніосакральний терапевт (ТМО), є єдиною і не розривною частиною фасціальної системи людини. Фасції — це своєрідні футляри, що покривають кожен орган, тканину людини. Тверду мозкову оболонку ми розглядаємо як найглибшу фасцію у тілі людини.
Усередині мозкових оболонок у черепі, хребті знаходиться ліквор. Ліквор — це рідина в чомусь схожа на плазму крові, що приносить до нервових клітин і волокон поживні речовини і відносить продукти метаболізму .
Саме ліквор і створює (або передає) пульсації, які поширюються на всю поверхню тіла людини (тіло працює як єдина система) і які відчуває терапевт. Саме за допомогою цих пульсацій терапевт діагностує та допомагає організму повернути стан, в якому він може самозцілюватись, покращуючи потік ліквору та всіх рідин організму.
Відновлена циркуляція, своєю чергою, лікує організм, приносячи поживні речовини до хворих органів, забираючи продукти розпаду. Наш організм — найкращий лікар.
(с)2016 Стебновський Юрій